неособливий БукваН 1. Який не має якихось визначних, виняткових рис; звичайний, пересічний, нічим не примітний. 2. (У граматиці) Який не належить до категорії особових (про займенники або форми дієслова). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←тюнер-таймерпозамулювати→