1. Який не є виродком, не має фізичних чи психічних вад, відповідає нормі розвитку; здоровий, повноцінний (про людину, тварину, рідше — рослину).
2. У математиці (про матрицю): такий, що має визначник, відмінний від нуля; оборотний.
невиродний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |