норма

[normɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Встановлена міра, середня величина чогось, що вважається звичайним, типовим або обов’язковим у певній сфері.

  2. Обов’язкова правова вказівка, загальновизнане правило поведінки, що регулює суспільні відносини.

  3. У математиці та техніці — величина, що визначає допустимі межі відхилення чи стандартні розміри.

  4. У лінгвістиці — сукупність мовних правил і стандартів, що визнаються обов’язковими для носіїв літературної мови.

  5. У медицині — показник стану організму (наприклад, артеріального тиску, температури), що відповідає здоровій функції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. норма, р. норми, д. нормі, з. норму, о. нормою, м. нормі, к. нормо

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів