Значення
-
Властивість за значенням прикметника “невиправний“; стан, коли когось або щось неможливо виправити, поліпшити або змінити на краще.
-
У кримінальному праві: юридична кваліфікуюча ознака злочинця, що характеризує його як особу, схильну до вчинення злочинів і не схильну до виправлення, що враховується судом при призначенні покарання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невиправність, р. невиправності, д. невиправності, з. невиправність, о. невиправністю, м. невиправності, к. невиправносте