1. Такий, що не піддається лікуванню, неможливо вилікувати (про хворобу, захворювання).
2. У переносному значенні: такий, що неможливо виправити, усунути, позбутися чогось негативного.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддається лікуванню, неможливо вилікувати (про хворобу, захворювання).
2. У переносному значенні: такий, що неможливо виправити, усунути, позбутися чогось негативного.
Приклад 1:
Що навіть забутий в океані на надувному матраці невиліковний громадянин світу мусить власну точку зору, поки його зір здатний розрізняти світло і морок, насіння і лушпиння, воду й вино. Хоча, якщо по суті, то кожне око, і праве, і ліве, має свою точку зору, власне, око її лишень і має, оту точку, точку однини.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”