невилазний

1. Такий, з якого неможливо вибратися, вийти; безвихідний, глухий (про місце, становище тощо).

2. Дуже глибокий, сильний, надмірний (про бруд, багно, сніг тощо).

3. Розм. Постійний, невідлучний (про людину, яка весь час знаходиться десь або з кимось).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |