Значення
-
Властивість за значенням прикметника “невикорінний“; стан, коли щось не може бути викорінене, знищене вщент або остаточно подолане.
-
Упертість, стійкість, здатність зберігатися, існувати або відроджуватися, незважаючи на спроби повного знищення, ліквідації або забуття (про явища, традиції, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невикорінність, р. невикорінності, д. невикорінності, з. невикорінність, о. невикорінністю, м. невикорінності, к. невикорінносте