1. Такий, що не піддається викоріненню, знищенню; стійкий, незнищенний.
2. Упертий, закоренілий, що не піддається переконанню або перевихованню.
невикорінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови