1. Абстрактна якість або стан того, що не має кінця, межі, завершення; нескінченність, безкінечність.
2. Філософський та художній термін, що позначає властивість простору, часу або певних явищ бути необмеженими, не мати остаточного завершення або вираження.
3. У мистецтві (особливо в літературі та музиці) — прийом або якість твору, що створює відчуття відкритості, продовження за формальні рамки, спонукання до домислу.