невидимість

Значення

1. Властивість об’єкта, явища або істоти, що полягає в неможливості бути поміченим, побаченим зором або засобами спостереження.

2. Фізичний стан, за якого тіло не відбиває і не заломлює світло, що робить його непомітним для ока; також — здатність перебувати в такому стані.

3. У переносному значенні — стан соціальної маргіналізації, коли певна група людей або явище ігноруються, не беруться до уваги суспільством або владою.

4. У фантастиці та фольклорі — надприродна властивість або магічна здатність ставати невидимим.

Правопис та відмінювання