Тлумачення із “Словника української мови”* НЕВ И ДЕРЖКА , и, ж. Стан , коли хто-небудь не дотримується чогось . Я довго потім лаяла себе за невидержку об’єктивного тону того вечора (Л. Укр., V, 1956, 434); // у знач. присудк. сл. Не можна переносити , витримувати кого-, чого-небудь . – Її теперішня господиня жалілась мені , що в хаті од неї невидержка нікому (Н.- Лев ., IV, 1956, 321); Вже мені й жити з ним невидержка ! (Крим., Вибр., 1965, 373); Ворог рушив уперед . Його артилерія намацувала партизанські гармати . Не раз і не два падали партизани . Але була вже невидержка (Ю. Янов., І, 1958, 152).
невидержка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їй-богу, далі невидержка! Це чиста пошесть!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |