невидавання

1. Відмова або нездатність видати когось, передати особу іншій державі чи іншій владі, зокрема в контексті міжнародного права або екстрадиції.

2. Відмова або нездатність видати (надати) які-небудь документи, майно, кошти або інші об’єкти, що підлягають передачі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |