1. Невиховано, нечемно, без поваги до інших; так, що свідчить про відсутність добрих манер і ввічливості.
2. Неуважно, без належного розуміння чи поваги до когось або чогось.
неввічливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але чистильщик Жужелиця всіх їх любив і ніколи не ображався, коли йому неввічливо натякали на позичені сюжети. «А й правда, чого ображатися», думав тоді про себе, а також голосно заявляв Жужелиця.
— Антонич Богдан-Ігор, “Зелена Євангелія”
Частина мови: прислівник () |