неуважно

Приклад 1:
Чого він раз у раз радіє?» — думав Лаговський, вже неуважно слухаючи його балаканину. — Ага, до речі, згадав… — весело, схопивсь доктор, витягаючи з бокової кишені якусь писульку, — може, вам буде цікаво прочитати оцю сатиру на класицизм, перелицьовану з української пісні «Чи я в лузі не калина була?» Скомпонував цю пародію вашою мовою один із наших професорів філологів; він ніякий українець, але теоретично знає всі мови на світі, і українську так само.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Що вона там чула, що бачила — усе вона залюбки приймала; вона соб і не жадала н і слова звичайного, ан і доброго нав іть: їй т ільки у жадобу було людськ і голоси чути, щоб глушили мислі її лихі, і таке, що за колишніх часів живим би її вразом вразило, тепер таке її тішило, і сміялася вона на одв іт… Їй не зачувалось, що вона йде усе нижче та нижче; а хоч коли й шаснула їй по д уші така думка, — вона на не ї рукою нав іки махнула: легш їй було у безодню углебати неуважно, н іж на кручі висіти обмираючи… XVI Перейшло місяців зо два таких, що вона більш у двор і прожила, як дома. Повернулись пани на державу — і усі музики ті й танці як вода умила.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”

Приклад 3:
Я згадала, що товаришка Уляна подала якесь запитання, i я справдi неуважно поставилась до нього. Тодi я попрохала пробачення й сказала, що в останнi днi почуваю себе якось розгублено.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”