Який не вщухає, не припиняється, не стає тихішим або слабшим; безперервний, невгамовний.
невтихаючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Який не вщухає, не припиняється, не стає тихішим або слабшим; безперервний, невгамовний.
Відсутні