НЕВТО́МА, и, жін. Властивість за значенням невтомний; здатність довго й наполегливо працювати, не відчуваючи втоми; невтомність.
невтома
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
НЕВТО́МА, и, жін. Властивість за значенням невтомний; здатність довго й наполегливо працювати, не відчуваючи втоми; невтомність.
Відсутні