Властивість або якість за значенням невтолимий; неможливість угамувати, задовольнити, наситити (про бажання, спрагу, голод, пристрасть тощо); невгамовність, ненаситність.
невтолимість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість за значенням невтолимий; неможливість угамувати, задовольнити, наситити (про бажання, спрагу, голод, пристрасть тощо); невгамовність, ненаситність.
Відсутні