Властивість за значенням невситимий; нездатність задовольнитися чим-небудь, постійне прагнення до більшого; ненаситність, невгамовність.
невситимість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням невситимий; нездатність задовольнитися чим-небудь, постійне прагнення до більшого; ненаситність, невгамовність.
Відсутні