Невсипуще. Прикметник, власна назва/термін.
1. Яке не припиняється, не вщухає, триває безперервно; невсипуще (про дію, стан, процес).
2. Яке пильно, невтомно, без відпочинку виконується або здійснюється; невсипуще (про нагляд, контроль, турботу).
Словник Української Мови
Буква
Невсипуще. Прикметник, власна назва/термін.
1. Яке не припиняється, не вщухає, триває безперервно; невсипуще (про дію, стан, процес).
2. Яке пильно, невтомно, без відпочинку виконується або здійснюється; невсипуще (про нагляд, контроль, турботу).