невсипність

НЕВСИ́ПНІСТЬ, іменник, жіночий рід.

1. Властивість за значенням невсипний 1; постійна діяльність, активність, яка не припиняється, не знає спочинку. Невсипність думки.

2. Властивість за значенням невсипний 2; пильність, неослабна увага, здатність не спати, бути напоготові. Невсипність вартового.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |