НЕВРОТИ́ЗМ, у, чол. Сукупність психічних та емоційних розладів, що виникають унаслідок внутрішнього конфлікту, тривалого стресу або неспроможності адаптуватися до зовнішніх обставин; схильність до невротичних реакцій, що виявляється в підвищеній тривожності, емоційній нестабільності, нав’язливих думках або діях.
невротизм
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут конче зауважити, що невротизм серед тварин — явище далеко не рідкісне, до того ж очевидніше. По суті, все в поведінці живих створінь, що не служить кінцевій меті виживання та продовження роду, можемо трактувати як хворобливе відхилення.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”
Частина мови: t.d. () |