1. Стос. до неврозу, пов’язаний з ним; зумовлений неврозом. Невротичний стан, невротична реакція.
2. Який страждає на невроз; схильний до неврозів. Невротична особистість.
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до неврозу, пов’язаний з ним; зумовлений неврозом. Невротичний стан, невротична реакція.
2. Який страждає на невроз; схильний до неврозів. Невротична особистість.
Приклад 1:
Невротик зазвичай невротичний. Він невпевнений у собі.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”