невроглія

НЕВРОГЛІ́Я, іменник жіночого роду.

1. Сукупність допоміжних клітин нервової тканини, які виконують опорну, захисну, трофічну та ізоляційну функції щодо нейронів; глія.

2. у фізіології та медицині. Структурно-функціональний компонент центральної нервової системи, що забезпечує мікрооточення для нервових клітин, бере участь у метаболізмі, регуляції кровотоку та імунних реакціях мозку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |