НЕВПОЇД, присл. 1. Уживається як родова назва для позначення невизначеного, невідомого або абстрактного місця, простору чи напрямку; невідомо куди, невідомо де; у невизначеному напрямку. Пішов світ за очі, аж невпоїд.
2. Уживається як термін у фольклористиці та етнографії для означення міфічного, казкового простору, що не має чітких географічних чи фізичних меж; тридев’яте царство, за тридев’ять земель. Заховав скарб аж невпоїд, у тридесятому царстві.