**НЕВПО́ТРІБ**, іменник чоловічого роду, істота.
1. заст. Людина, яка не придатна до військової служби через стан здоров’я або фізичні вади; непридатний.
2. зневажл. Нікчемна, ні на що не здатна людина; нездара, невдаха.
невпотріб
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |