Значення
-
Невпізнання, -я, с. Стан або властивість за значенням невпізнанний; неможливість упізнати кого-, що-небудь через докорінну зміну зовнішнього вигляду, стану тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невпізнання, р. невпізнання, д. невпізнанню, з. невпізнання, о. невпізнанням, м. невпізнанні, к. невпізнання