Прислівник, уживаний у значенні присудка.
1. Не в змозі запам’ятати, утримати в пам’яті; не до пам’яті кому-небудь. Йому це невпам’ятку.
2. Уживається як складений присудок у безособовому реченні на означення неможливості або нездатності когось запам’ятати щось. Невпам’ятку мені всі ті обличчя.