Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТОК А Н , у, ч., діал. Мамалиґа. Час від часу він кидає у воду токан з кукурудзяної муки і чекає (Томч., Закарп. опов., 1953, 196); Сіли за стіл вечеряти . Іван узяв ложку , набрав токану ( Літ . Укр., 28.IV 1970, 1).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. токан, р. токана, д. токанові, з. токана, о. токаном, м. токані, к. токан