неволя

Приклад 1:
У своїх статтях про Б. Чичибабіна, названій «Свобода і неволя Б. Чичибабіна», І. Дзюба замислюється над істинною природою цього поета, над тим, чи притаманні йому революційний романтизм, ідеї соціальної справедливости були, справді, суто «паровозною» надбудовою, даниною гаслам дня, чи не спрощуємо ми світ поета, створюючи з сьогоднішніх позицій дещо модернізований, очищений від «компромату» його образ?! Адже якщо його кредо і перекликається в чомусь із гаслами доби, і здешевлене на догоду цим гаслам, то чи перестає воно бути його кредо, хай і висловленим специфічною для того часу мовою… Мірча Еліаде, аналізуючи міфологічну структуру комунізму, зазначає, що Марксова теорія «запозичує» і розвиває один з великих есхатологічних міфів азіатсько-середземноморського світу, а саме визвольну роль праведника («обраного», «помазаного», «провісника», в наші дні — пролетаріату), страждання якого мають змінити онтологічний статус світу[26].
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Вже нащо велика неволя — пнутися до слави або до влади серед чималого гуртка людей, а ще більша неволя, ще тісніша клітка — ловити собі прихильність однієї людини…» — Ах, святий Єфреме! Як я тебе розумію!!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Парус розпустили…” “Ми восени таки похожі…” “Лічу в неволі дні і ночі…” (1850) “Лічу в неволі дні і ночі…” (1850-1858) “Ми заспівали, розійшлись…” “Не молилася за мене…” Петрусь (Поема) “Мені здається, я не знаю…” “Якби ви знали, паничі…” “Буває, в неволі іноді згадаю…” “I станом гнучим, і красою…” “Огні горять, музика грає…” “Чи то недоля та неволя…” “На батька бісового я трачу…” “І досі сниться: під горою…” “Мій боже милий, знову лихо!..” Неофіти (Поема) Юродивий Муза Слава Сон (“На панщині пшеницю жала…”) “Я не нездужаю нівроку…” Подражаніє 11 псалму Марку Вовчку Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) “Ой, на горі роман цвіте…” “Ой, маю, маю я оченята…” Сестрі “Колись дурною головою…” “Во Іудеї во дні они…” Марія (Поема) Подражаніє Едуарду Сові Подражаніє Ієзекіїлю (Глава 19) Осії.
— Семенко Михайль, “Кобзар”