Властивість або стан за значенням «невмілий»; брак уміння, навичок, досвіду для якої-небудь діяльності; невправність, нездібність.
невмілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням «невмілий»; брак уміння, навичок, досвіду для якої-небудь діяльності; невправність, нездібність.
Відсутні