Присл. до невідривний.
1. Так, що не можна відірвати, відокремити; нерозривно. Невідривно пов’язаний з народом.
2. Не відводячи погляду, пильно, не відриваючись. Невідривно дивитися.
невідривно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наливає вина до Адиного келиха і при цьому невідривно дивиться їй в очі. Наповнивши келих, каже: — Prego, signora.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
А сіра шинельна купа в сінях жадно, невідривно, нетерпляче смоктала очима дівоче, рівно-бліде, виточене лице з широкими малиновими устами, таке дивно-гарне серед цього бруду, серед засмажених невмиваних облич. І так гостро-приємно було собі уявляти, як це саме лице буде цілувати їхні руки, як їхні потріскані від вітру губи будуть угризатися в його ніжність, у таємну, чужу, таку до сього часу вищу за них випеще-ність.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”
Частина мови: прислівник () |