1. Який не може бути втішним, не приносить втіхи; невтішний.
2. Який не може бути заспокоєним, умиротвореним; невгамовний, невблаганний.
невідрадний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який не може бути втішним, не приносить втіхи; невтішний.
2. Який не може бути заспокоєним, умиротвореним; невгамовний, невблаганний.
Відсутні