Тлумачення із “Словника української мови”* НЕВІД О МІСТЬ , мості, ж. 1. Абстр. ім. до невід о мий 1. Вони [ думки ] вливають в душу неспокій , вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда , 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними ( Хор ., Незакінч. політ , 1960, 25). 2. Відсутність відомостей , знань про кого-, що-небудь . Нема у світі гірше , як та невідомість , непевність : що ні заспокоїться , ні зажуритись добре не дасть ( Вовчок , І, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів , хоч відкриточку, а тут нічого нема , пустка така , невідомість ( Коцюб ., III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися . Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот .., 1953, 31).
невідомість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Після першого шоку — типові клопоти й хвилювання: невідомість, тривога за близьких, допити, обшуки, густа пелена інсинуацій і пліток, звільнення з роботи, переслідування родин ув’язнених, загроза психіатричних санкцій, перегодом шукання адвокатів — захід хоча й марний здебільшого, проте конечний, підготовка передач, виряджання до таборів… Увесь «джентльменський набір», добре знаний з відповідної мемуарної літератури. Наведу один промовистий документ, що зберігся в моєму архіві, — мій лист до В. Щербицького з приводу сина Надії Світличної Яреми, якого після її арешту забрали від родичів: ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ ВАСИЛЬОВИЧУ!
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: іменник (однина) |