Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває на найменшій відстані від кого-, чого-небудь; найближчий (у 1 знач.).
2. Який безпосередньо, прямо стосується когось, чогось; найтісніший, найбезпосередніший (про зв’язки, стосунки, участь і т. ін.).
3. Який настає, відбувається, здійснюється раніше за інших у часі; найближчий (у 2 знач.).
Приклад 1:
Якщо говорити про найближче коло спілкування, то у Вінниці — це передусім Тичина, художник Бурачек із дружиною, сестра Люція з дочкою. Згадуються в щоденнику ак.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Припустивши навіть, що Подоння займали дійсно сіверяни, я не годен припустити, що під натиском кочівників в X в. вони відступали відси в землі нижньої Оки, а не в сіверянське Посейм’я й в’ятицькі землі, себто ті землі, з якими тодішня донська колонізація була найближче зв’язана, бо ніяких особливих доріг (як хоче автор, відкидаючи дорогу через в’ятичі) з Дону на Поволжя в тих часах ми досі не знаємо. Коли д. Шахматов приймає погляд П.Мілюкова про кривицьку колонізацію північної часті Муромо-Рязанської землі, то в полудневій треба припускати головно колонізацію в’ятицьку, з домішкою (але другорядною хіба) сіверянської, отже з рязанських говорів судити про сіверянські я не бачу підстави.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”