1. Присл. до невідчутний 1; так, що не можна відчути, помітити; непомітно, ледь-ледь.
2. у знач. присудк. сл. Про відсутність відчуття, про стан, коли щось не відчувається.
Словник Української Мови
Буква
1. Присл. до невідчутний 1; так, що не можна відчути, помітити; непомітно, ледь-ледь.
2. у знач. присудк. сл. Про відсутність відчуття, про стан, коли щось не відчувається.
Відсутні