Який не вгаває, не припиняється; постійний, невпинний, тривалий (про почуття, явища, процеси тощо).
невгавучий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вічна розшматованість серця, незмінне гноблення, невгавучий біль. Як тяжко, як тяжко любити цю батьківщину, і несеш цю любов, як невтишиме страждання, як досмертний хрест.
— Невідомий автор, “Agatangel”
Частина мови: прикментик () |