невгасаючий
[nɛʋɦɑsɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не припиняє горіти, світитися або тліти; такий, що постійно зберігає полум’я або світло.
-
Переносно: такий, що не слабшає, не зникає, не припиняється; постійний, вічний, невпинний (про почуття, бажання, явища тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невгасаючий, р. невгасаючого, д. невгасаючому, з. невгасаючого, о. невгасаючим, м. невгасаючім