невеличкий

[nɛʋɛlɪt͡ʃkɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який має невеликі розміри, обсяг або ступінь вияву; незначний за величиною, кількістю, тривалістю тощо.

  2. Який не відзначається важливістю, серйозністю або складністю; несуттєвий, легкий.

  3. У значенні іменника: той, хто має невелике тіло або зріст; невисока людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. невеличкий, р. невеличкого, д. невеличкому, з. невеличкого, о. невеличким, м. невеличкім

Приклади з художньої літератури

  • 1. Ніжний спогад, або Ива-маржина
    Рутка в зеленім, хата в покрівлі,
    в синім — ожина,
    ива-маржина стоїть в надвечірнім,
    ива-маржина.
    Хату в покрівлі дощик покриє,
    губи — ожину,
    рутку ж зелену разом із леном
    ива-маржина.
    Серпні проходять, дощ не відходить
    ані на днину:
    — Синку мій добрий, де твоя бродить
    ива-маржина?
    — Татку далекий, серпні погіркли
    в нас за плечима,—
    мабуть, розтала там в надвечір’ї
    ива-маржина
    (ива-маржина…).
    2. Юзь
    Юзь
    невеличкий і сивий
    що в довгого хвоста
    із дітьми грається і зеленить
    коліна
    падаючи в траву для їхньої
    потіхи
    з нього навіть наймолодші
    посмішкуються
    і на “ти” називають
    Юзь
    прогнаний єдиною своєю
    — Іван Малкович

Більше записів