неув’язка

1. Відсутність узгодженості, логічного зв’язку між частинами, елементами чогось; невідповідність, розбіжність, суперечність.

2. Технічна, конструктивна несумісність деталей, вузлів або систем, що унеможливлює їхнє правильне з’єднання або спільну роботу.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Тут неув’язка якась… Розбіжність… Як же так! Ми от спільно будуємо для всіх новий світ, хочемо, щоб було всім світле, вільне, гарне життя, а кожен з нас терпить круг себе сірість, нудоту, бруд… Як же можу я будувати для всіх щось прекрасне, коли не стає мені снаги чи волі створити щось бодай пристойне для самого себе… Ти от, наприклад, — ступив він до Писаренка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |