Властивість за значенням прикметника “неутолимий“; нездатність бути втамуваним, задоволеним, заспокоєним; надзвичайна сила, наполегливість у прагненні чогось.
неутолимість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “неутолимий“; нездатність бути втамуваним, задоволеним, заспокоєним; надзвичайна сила, наполегливість у прагненні чогось.
Відсутні