Значення
-
Властивість або стан, за якого щось не має ускладнень, додаткових труднощів, складних елементів або супутніх негативних явищ; простота, відсутність ускладнень.
-
У медицині — перебіг хвороби чи стану без виникнення додаткових патологічних процесів, ускладнень, що погіршують основне захворювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неускладненість, р. неускладненості, д. неускладненості, з. неускладненість, о. неускладненістю, м. неускладненості, к. неускладненосте