1. Властивість за значенням прикметника “неумитий“; стан, коли щось або хтось не є вимитим, очищеним від бруду, забрудненості.
2. Переносно: моральна або духовна нечистота, гріховність; стан, що характеризується відсутністю внутрішнього очищення, каяття.