1. Такий, що не має укриття, захисту від чого-небудь; відкритий, незахищений.
2. Переносно: такий, що не приховує своїх почуттів, думок, намірів; відвертий, щирий.
неукритий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І ти, мій цвіте неукритий… Не вимовлю… Веселий рай Пошли їй, Господи, подай! Подай їй долю на сім світі І більш нічого не давай.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |