неудосконалений
[nɛudoskonɑlɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не доведений до досконалості, не має остаточної обробки чи завершеності; незавершений, непророблений.
-
(У граматиці) Про дієслівну форму або спосіб дії, що виражає тривалу, повторювану або необмежену в часі дію без вказівки на її завершеність (про вид дієслова).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неудосконалений, р. неудосконаленого, д. неудосконаленому, з. неудосконаленого, о. неудосконаленим, м. неудосконаленім