неудосконалений

1. Такий, що не доведений до досконалості, не має остаточної обробки чи завершеності; незавершений, непророблений.

2. (У граматиці) Про дієслівну форму або спосіб дії, що виражає тривалу, повторювану або необмежену в часі дію без вказівки на її завершеність (про вид дієслова).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |