нетямучість

Властивість за значенням прикметника “нетямучий“; нездатність швидко та правильно розуміти суть справи, кмітливо мислити та засвоювати знання; нездатність тямити.

Відсутність розуміння, обізнаності в чомусь; необізнаність, неосвіченість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |