1. Який перебуває у стані нетями, непритомності; непритомний, нестямний.
2. Який не розуміє, не усвідомлює чогось; не тямить, не розуміє, що відбувається навколо.
3. Який виражає стан нетями, непритомності або неусвідомлення.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані нетями, непритомності; непритомний, нестямний.
2. Який не розуміє, не усвідомлює чогось; не тямить, не розуміє, що відбувається навколо.
3. Який виражає стан нетями, непритомності або неусвідомлення.