неціле
[nɛt͡silɛ] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у філософії, особливо в феноменології) Те, що не є предметом спрямованості свідомості, інтенції; об’єкт чи явище, що перебуває на периферії уваги або в тлі сприйняття, не будучи головною метою пізнавального акту.
-
(у логіці та теорії аргументації) Положення, твердження або ідея, яка безпосередньо не входить до мети (цілі) міркування, обговорення чи доказу, але може бути з нею пов’язана.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неціле, р. нецілого, д. нецілому, з. неціле, о. нецілим, м. нецілім