1. (про чоловіка) Який не перебуває у шлюбі, неодружений.
2. (переносно) Вільний від будь-яких обов’язків, зобов’язань чи гнітючих зв’язків; незалежний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про чоловіка) Який не перебуває у шлюбі, неодружений.
2. (переносно) Вільний від будь-яких обов’язків, зобов’язань чи гнітючих зв’язків; незалежний.
Приклад 1:
Здоров, здоров, несужений друже! Любилися ми з тобою дуже.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”