Хімічна сполука, що утворюється між двома або більше металами (або металом і металоподібним елементом) і має впорядковану кристалічну ґратку, яка відрізняється від кристалічних ґраток вихідних компонентів, та характеризується специфічними фізико-хімічними властивостями (наприклад, високою твердістю, тугоплавкістю, надпровідністю).
інтерметалід
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |