Властивість або стан, за якого відсутні внутрішні суперечності, розбіжності; логічна узгодженість, гармонійність.
У логіці та математиці — властивість системи аксіом або теорії, з якої не можна вивести суперечливих тверджень; неможливість одночасно довести як саме твердження, так і його заперечення.